Розвиток експортного потенціалу півдня України вимагає впровадження нових технологічних рішень для оптимізації процесів навантаження та обліку товарів. В умовах постійних логістичних викликів, блокувань та затримок, традиційні паперові й застарілі системи управління терміналами стають головним гальмом для бізнесу. Одеса, як головний цифровий та морський хаб країни, демонструє стрімкий перехід приватного сектору на автоматизовані хмарні платформи, що дозволяє суттєво скоротити час перебування транспорту в чергах та знизити операційні витрати.
Група IT-спеціалістів з одеської компанії презентувала інтегровану систему управління портовими терміналами, яка координує рух вантажного транспорту за допомогою алгоритмів штучного інтелекту. Нове програмне забезпечення вже пройшло перші випробування на базі логістичного комплексу поблизу міської межі. Завдяки автоматичному розподілу тайм-слотів для фур, час очікування водіїв на в’їзд зменшився втричі, що значно розвантажило під’їзні шляхи навколо міста. Детальні технічні характеристики платформи та перші відгуки експедиторів оприлюднив інформаційний ресурс 34.ua, чиї кореспонденти відвідали презентацію проекту в одеському технопарку.
«Запуск таких систем дозволяє мінімізувати людський фактор на пропускних пунктах та забезпечує повну прозорість обліку контейнерів у реальному часі», — зазначає провідний архітектор програмного забезпечення компанії “ЛогікЮа” Сергій Коваленко.
Досліджуючи процеси цифровізації портової інфраструктури в одеському регіоні, галузеві аналітики відзначають кілька ключових перешкод та закономірностей, що впливають на швидкість змін:
Перший фактор полягає в застарілій нормативній базі, яка досі вимагає дублювання багатьох електронних документів у друкованому вигляді, що уповільнює повний перехід на безпаперовий документообіг.
Другим чинником є висока вартість модернізації обладнання на старих терміналах, оскільки інтеграція сучасного софту потребує встановлення нових вагових комплексів, сканерів штрих-кодів та камер із розпізнаванням номерів.
Третій аспект пов’язаний із кібербезпекою, адже централізовані хмарні системи стають привабливими цілями для ворожих хакерських атак, метою яких є дезорганізація роботи експортних коридорів.
«Без повної автоматизації ми не зможемо конкурувати з європейськими портами, тому цифрова модернізація одеської логістики — це питання виживання всієї економіки», — переконана віце-президентка Асоціації морських перевізників Олена Марченко.
Для успішного впровадження інновацій та захисту своїх операцій одеським логістичним компаніям і приватним підприємцям варто звернути увагу на такі практичні кроки:
Поступовий перехід на хмарні сервіси з резервним копіюванням даних, що гарантує збереження всієї комерційної інформації навіть у разі фізичного пошкодження локальних серверів чи офісів.
Впровадження систем електронної черги для клієнтів, що дозволяє уникнути скупчення вантажівок біля складів і знижує ризики створення аварійних ситуацій на дорогах загального користування.
Обов’язкове проведення регулярних тренінгів для персоналу, оскільки вміння працівників швидко реагувати на збої в програмах мінімізує фінансові втрати від простою транспорту.
Інтеграція внутрішніх баз даних із державними митними сервісами, що дозволяє оформлювати супровідні документи в автоматичному режимі ще до прибуття вантажу в одеський порт.
Посилення захисту цифрових робочих місць через двофакторну автентифікацію, яка блокує несанкціонований доступ до внутрішніх мереж підприємства з боку зовнішніх зловмисників.