Утримання та захист унікальної берегової лінії приморського мегаполіса в умовах воєнного стану перетворилися на складне комплексне завдання, де екологічні ризики тісно переплітаються з інфраструктурними. Одеса, яка має протяжну прибережну зону зі складним рельєфом та активними зсувними процесами, потребує постійного моніторингу гідротехнічних споруд, дренажних систем та стану морської акваторії. Поєднання кліматичних змін, постійного техногенного тиску та наслідків руйнування великих гідроспоруд у Чорноморському басейні змушує міські служби повністю переосмислити підходи до захисту одеських пляжів, підпірних стін та схилів.
Нещодавні позапланові інспекції стану берегозахисних споруд у районі Ланжерону та Аркадії виявили серйозні пошкодження підводних хвилерізів та дренажних випусків, які зазнали руйнування внаслідок серії потужних зимових штормів та гідродинамічних ударів. Через загрозу вимивання піщаного покриття та подальшої деформації підпірних стін міська влада ухвалила рішення про тимчасове обмеження доступу до окремих ділянок набережної для проведення невідкладних підводно-технічних та аварійних робіт, про що детально інформує ресурс 34 канал із посиланням на управління інженерного захисту узбережжя. Спеціалізовані водолазні бригади спільно з гідротехніками розпочали укріплення бетонних масивів та очищення замулених водовипусків, щоб забезпечити нормальне відведення ґрунтових вод зі схилів та запобігти зсувам. Цей інцидент вкотре нагадав про те, що стабільність усього прибережного кластера міста повністю залежить від цілісності його підводної захисної інфраструктури.
Глибокий аналіз процесів у прибережній та екологічній зоні Одеси дозволяє виділити кілька системних чинників, що створюють критичні ризики для міського середовища:
активізація підземних водоносних горизонтів та підтоплення схилів через незадовільний стан старої штольневої системи, що за умови різких температурних вагань прискорює руйнування стабілізувальних споруд
зміна гідрологічного режиму та солоності води в Одеській затоці, що призводить до інтенсивного розмноження синьо-зелених водоростей та знижує природну здатність моря до самоочищення
хронічний дефіцит спеціалізованої техніки та матеріалів для проведення складних підводних робіт в умовах закритих для цивільного судноплавства ділянок акваторії
підвищене навантаження на берегову лінію в межах міста через неможливість повноцінного використання інших курортних зон регіону з міркувань безпеки
«Берегозахисний комплекс Одеси — це унікальний інженерний ансамбль, створений у шістдесятих роках минулого століття. Сьогодні він працює в умовах критичного зносу матеріалів та зміни морських течій, тому негайний перехід до цифрового моделювання зсувних процесів є питанням виживання наших схилів», — зазначає Валерій Кононенко, доктор геолого-мінералогічних наук, професор Одеського інституту морської геології та гідротехніки.
Для забезпечення особистої безпеки та підтримання належного екологічного стану прибережної зони одеситам та гостям міста варто неухильно дотримуватися таких правил:
суворе виконання безпекових обмежень на узбережжі — у жодному разі не заходьте за огородження в зонах проведення гідротехнічних робіт чи на ділянках схилів, де зафіксовано свіжі тріщини або просідання ґрунту
відмова від використання неочищених пляжних зон — утримуйтеся від купання та перебування на березі у періоди після сильних злив, коли відбувається інтенсивний скид зливових вод через аварійні випуски в море
раціональне ставлення до водних ресурсів у прибережній зоні — власникам житлових та комерційних об’єктів на схилах слід суворо контролювати герметичність власних каналізаційних мереж, аби не допускати штучного підтоплення і розмиву схилів
інформаційна взаємодія з екологічними службами — у разі виявлення плям нафтопродуктів на воді, масового викиду водоростей або руйнування елементів підпірних стін, терміново повідомляйте на гарячу лінію муніципальної екологічної інспекції
«Стійкість одеського узбережжя залежить від нашої здатності діяти на випередження. Кожне вчасно зафіксоване просідання плит чи очищена зливова решітка рятує тонни піску від вимивання в море під час чергового шторму», — підсумовує Олена Сергєєва, провідна інженерка Департаменту екологічної безпеки та розвитку прибережних територій.