Цифровий простір для сучасних дітей дедалі частіше перетворюється на зону підвищеного ризику. У соціальних мережах та закритих месенджерах (зокрема в Telegram та TikTok) зафіксовано появу нових небезпечних інтерактивних «ігор» та челенджів, орієнтованих на підлітків. Нові деструктивні тренди копіюють механіку сумнозвісного «Синього кита», проте діють більш витончено, маскуючись під психологічні тести або квести штучного інтелекту. Як повідомляє інформаційний портал 34.ua, кіберполіція та дитячі психологи вже б’ють на сполох та закликають батьків до максимальної пильності.
Механіка загрози: Як підлітків втягують у небезпечні квести
За даними фахівців із кібербезпеки, нові деструктивні куратори відмовилися від старих, легко впізнаваних назв. Тепер залучення аудиторії відбувається через інтерактивних ботів у месенджерах або через вірусні ШІ-челенджі у популярних відеоплатформах.
Схема зазвичай складається з кількох етапів:
Заманювання: дитині пропонують пройти «безкоштовний психологічний тест», дізнатися рівень свого IQ або пограти у квест із «таємничим ШІ», який нібито знає про неї все.
Збір персональних даних (доксинг): на перших етапах квесту підлітка змушують надати доступ до геолокації, фотогалереї або розповісти особисті таємниці про батьків та матеріальний стан родини.
Шантаж та маніпуляції: щойно дитина намагається вийти з гри, куратори або боти починають погрожувати оприлюдненням особистих фото, компромату або фізичною розправою над батьками, використовуючи зібрані дані.
Виконання небезпечних завдань: під тиском шантажу підлітки починають виконувати завдання, пов’язані з нанесенням собі ушкоджень, руйнуванням міської інфраструктури або вживанням небезпечних речовин на камеру.
Експертна оцінка: Психологічний та юридичний зріз
Дяченко Марина, дитячий та підлітковий психолог: «Головна мішень таких ігор — підлітки в стані хронічного стресу, самотності або дефіциту батьківської уваги. Через війну, дистанційне навчання та загальну тривожність рівень вразливості нашої молоді зараз колосальний. Куратори деструктивних груп — це досвідчені маніпулятори. Вони грають на підлітковій потребі в належанні до “секретної спільноти”, на бажанні самоствердитися та на страху виявитися слабким. Батькам важливо розуміти: криками чи тотальною забороною гаджетів проблему не вирішити — це лише змусить дитину закритися ще сильніше».
Олексій Ковальчук, юрист, експерт із кіберправа: «З юридичної точки зору, створення та ведення таких груп кваліфікується за статтею 120 Кримінального кодексу України (Доведення до самогубства) та статтею 189 (Вимагання/Шантаж). Проблема ускладнюється тим, що сервери цих ботів та координатори часто перебувають за межами України, зокрема на території РФ, де їх використовують як елемент гібридної інформаційно-психологічної війни для дестабілізації українського суспільства зсередини. Найефективніша протидія тут — оперативна скарга в Кіберполіцію та блокування каналів через адміністрацію месенджерів».
Практичні рекомендації для батьків: Як вчасно помітити небезпеку
Фахівці сформулювали основні тривожні маркери в поведінці дитини, які можуть свідчити про її участь у небезпечних інтернет-спільнотах:
Різка зміна графіку сну: дитина починає таємно прокидатися посеред ночі або сидіти в телефоні до світанку (більшість деструктивних квестів спеціально дають завдання на 4–5 ранку, коли психіка найбільш виснажена).
Надмірна скритність: дитина панічно ховає екран гаджета при появі батьків, різко змінює паролі, видаляє діалоги чи закриває обличчя на фото.
Зміна зовнішнього вигляду та поведінки: поява незрозумілих подряпин, порізів чи синців на тілі (особливо на руках), які дитина ховає під довгим одягом навіть у спеку. Різкі перепади настрою від замкнутості до агресії.
Малювання дивних символів: поява у блокнотах, на одязі чи тілі специфічних малюнків, цифр або абревіатур.
Що робити, якщо дитина потрапила в пастку?
Збережіть спокій: не кричіть і не карайте. Дитина має бачити у вас захисника, а не додаткове джерело загрози.
Побудуйте діалог: поясніть дитині, що залякування кураторів у мережі — це блеф, і вони нічого не зможуть зробити, якщо за справу візьмуться дорослі та поліція.
Зафіксуйте докази: зробіть скріншоти переписок, профілів кураторів, номерів телефонів та назв ботів.
Зверніться до спеціалістів: повідомте про випадок у Кіберполіцію (через офіційний сайт або гарячу лінію) та обов’язково зверніться по допомогу до професійного дитячого психолога.
Нагадуємо, що в Україні цілодобово працює Національна гаряча лінія для дітей та молоді: 116 111 (безкоштовно з мобільних), де підлітки та їхні батьки можуть отримати анонімну та кваліфіковану психологічну допомогу.