Skip to content
34 канал
  Середа 8 Липня 2026
  • Про нас
  • Редакція
  • Контакти
  • Політика конфіденційності
  • Реклама
  • Головна
  • Новини
  • Політика
  • Економіка
  • Світ
  • Аналітика
  • Регіони
    • Новини Дніпро
    • Новини Одеса
    • Новини Київ
    • Новини Львів
  • Графіки відключень
  • Українська
    • Українська
    • Русский
    • English
    • Español
    • Português
    • Deutsch
34 канал
34 канал
  • Головна
  • Новини
  • Політика
  • Економіка
  • Світ
  • Аналітика
  • Регіони
    • Новини Дніпро
    • Новини Одеса
    • Новини Київ
    • Новини Львів
  • Графіки відключень
  • Українська
    • Українська
    • Русский
    • English
    • Español
    • Português
    • Deutsch
  • Про нас
  • Редакція
  • Контакти
  • Політика конфіденційності
  • Реклама
34 канал
  Регіони  Підземна медицина Одеси: як головні клініки міста трансформують інфраструктуру задля порятунку життів під обстрілами
Регіони

Підземна медицина Одеси: як головні клініки міста трансформують інфраструктуру задля порятунку життів під обстрілами

Ольга ПетроваОльга Петрова—08.07.20260

Специфіка прифронтового географічного положення Одеського регіону та регулярні комбіновані атаки змушують систему охорони здоров’я міста працювати на межі людських та технічних можливостей. Одеса не лише забезпечує медичну допомогу власним мешканцям та пораненим внаслідок повітряних ударів, а й залишається найважливішим хабом для лікування та реабілітації військовослужбовців із південного напрямку, а також тисяч вимушених переселенців. Безпека медичного простору та здатність лікарень функціонувати в автономному режимі під час тривалих тривог стали ключовим елементом життєздатності всього мільйонного міста.

Останні ракетні удари по цивільних кварталах міста мобілізували всі ланки екстреної медичної допомоги Одеси. Бригади швидкої допомоги та хірургічні розгорнуті комплекси продемонстрували високий рівень координації, проводячи первинне сортування постраждалих у перші хвилини після прильотів. Головною особливістю поточної роботи великих міських лікарень став практично повний перехід критично важливих відділень — операційних блоків, реанімацій та палат інтенсивної терапії — у спеціально обладнані підземні бункери та заглиблені сховища. Інформацію про роботу пунктів здачі крові, оперативні дані щодо стану госпіталізованих громадян та потреби медичних закладів у специфічному обладнанні щоденно оновлює 34 канал, виступаючи головним інформаційним містком між медиками та волонтерською спільнотою.

«Ми більше не перериваємо складні багатохірургічні операції через сирени. Сучасні підземні операційні Одеси оснащені автономною вентиляцією, стерилізаційними зонами та незалежними лініями енергоживлення, що дозволяє рятувати життя навіть в умовах повного блекауту на поверхні», — розповідає завідувач відділення політравми міської клінічної лікарні Олександр Коваленко.

Функціонування великих клінічних центрів в умовах перманентного повітряного терору стикається з серйозними викликами та логістичними труднощами:

По-перше, значна частина провідних медичних комплексів міста розташована в історичних будівлях, архітектурні особливості яких ускладнюють швидке перепланування та вимагають значних інженерних зусиль для зміцнення підвальних приміщень і фундаментів.

По-перше, характер травм внаслідок сучасних обстрілів (чисельні уламкові поранення, важкі контузії, комбіновані опіки) потребує залучення мультидисциплінарних команд лікарів та наявності великих запасів специфічних дороговартісних медикаментів і кровезамінників одночасно.

По-перше, тривала робота медичного персоналу під землею за умов постійного надходження поранених створює безпрецедентний синдром професійного вигорання, що вимагає впровадження внутрішніх систем психологічної підтримки для самих лікарів та медсестер.

«Одеська медицина продемонструвала унікальний приклад адаптивності. Створення підземних стаціонарів — це вимушений, але єдино правильний крок, який дозволив суттєво знизити рівень смертності серед важких пацієнтів під час масованих атак», — стверджує експерт з військово-медичної логістики, професор Олена Тарасова.

Для того щоб знизити навантаження на систему екстреної медицини міста та бути готовими до надання допомоги, кожному одеситу необхідно володіти чітким алгоритмом дій.

Завчасне формування персонального медичного профілю. Кожен громадянин повинен мати при собі або в телефоні інформацію про хронічні захворювання, алергії на ліки та групу крові, що значно прискорить роботу медиків у разі госпіталізації.

Створення надійного запасу засобів екстреної зупинки кровотеч. У кожній квартирі та рюкзаку мають бути сертифіковані турнікети, гемостатичні бинти та оклюзійні наліпки, а навички їх використання мають бути доведені до автоматизму.

Регулярна участь у донорських ініціативах. Своєчасне та системне поповнення обласного банку крові дозволяє рятувати постраждалих від обстрілів у першу, так звану «золоту годину» після поранення.

Культура пріоритету для медичного транспорту. Водіям на дорогах міста необхідно миттєво звільняти смугу руху при наближенні карет швидкої допомоги, оскільки кожна секунда зволікання може коштувати комусь життя.

Утримання від самолікування та панічних звернень. Під час ліквідації наслідків великих обстрілів громадянам із хронічними некритичними станами варто звертатися по консультації до сімейних лікарів через телемедицину, щоб не перевантажувати лінії екстрених служб.

Ольга Петрова

Енергетичний форпост Півдня: як комунальні служби Одеси забезпечують життєдіяльність міста в умовах ударів по генерації
Прифронтовий форпост: як Запоріжжя адаптує критичну та житлову інфраструктуру до ударів керованими авіабомбами
Залишити відповідь Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    1993-2026 © Торгова марка "34" свідоцтво: 377371 від 07.01.2026. Всі права захищені