Збереження унікальної екосистеми річки Дніпро та стабільна робота очисних споруд є базовими умовами безпечного розвитку всього Центрального регіону України. Для Черкас, які безпосередньо межують із Кременчуцьким водосховищем, модернізація очисних комплексів, контроль за промисловими скидами та впровадження сучасних технологій екологічного моніторингу мають вирішальне значення для забезпечення населення якісною питною водою та захисту довкілля.
Капітальний ремонт систем біологічного очищення та оновлення лабораторій
У Черкасах розпочався новий етап масштабного оновлення міських каналізаційних очисних споруд, спрямований на кардинальне підвищення рівня фільтрації стічних вод. Як повідомляє регіональне інформаційне джерело 34 канал, у межах проєкту здійснюється перехід на сучасні автоматизовані системи аерації та оновлюється матеріально-технічна база екологічних лабораторій підприємства. Нове обладнання дозволить здійснювати безперервний експрес-аналіз води на наявність фосфатів, важких металів та інших токсичних сполук до моменту їх потрапляння у відкриту водойму.
“Впровадження автоматизованих комплексів контролю за складом зворотних вод дозволяє вчасно виявляти факти залпових скидів забруднюючих речовин з боку промислових підприємств. Це принципово новий рівень технологічного захисту Дніпровського басейну”, — зазначив Сергій Кравченко, провідний науковий співробітник Лабораторії екологічного моніторингу водних ресурсів.
Аналітичний огляд специфічних екологічних ризиків та мережевих дисбалансів
Процес перебудови екологічної інфраструктури Черкас зумовлений тривалим впливом кількох специфічних інфраструктурних та природних чинників.
По-перше, значна частина міських очисних споруд створювалася у минулому столітті з розрахунком на великі промислові хімічні комбінати, тоді як сучасна структура стоків змістилася у бік господарсько-побутових відходів із високим вмістом синтетичних миючих засобів.
По-друге, прогресуюче цвітіння води в Кременчуцькому водосховищі у літній період через розмноження синьо-зелених водоростей створює додаткове навантаження на станції водозабору, вимагаючи встановлення додаткових вугільних та піщаних фільтрів глибокої очистки.
По-третє, відсутність у деяких прибережних мікрорайонах міста окремої зливової каналізації призводить до того, що під час інтенсивних весняних паводків великі обсяги неочищеної дощової води змиваються безпосередньо в акваторію водосховища.
“Головний системний перекіс, який ми виправляємо — це застарілий алгоритм реагентної обробки води. Поступовий перехід на озонування та ультрафільтрацію дозволить мінімізувати використання хлору та забезпечить стабільно високу якість питної води незалежно від пори року”, — підкреслила Ганна Самойлова, старша аналітикиня Асоціації сталого екологічного розвитку міст.
Пам’ятка для мешканців щодо підтримання належної екологічної безпеки
Стабільна робота модернізованих систем фільтрації та загальний стан акваторії Дніпра безпосередньо пов’язані з дотриманням екологічної культури кожним жителем громади.
Свідома відмова від використання побутової хімії з високим вмістом фосфатів суттєво уповільнює процеси цвітіння води у водоймах та полегшує роботу біологічних фільтрів очисних станцій.
Категорична заборона на миття автотранспорту в прибережних захисних смугах річок та водосховища запобігає потраплянню нафтопродуктів та поверхнево-активних речовин безпосередньо у воду.
Облаштування приватних домоволодінь лише герметичними вигрібними ямами або сучасними автономними септиками з регулярним вивезенням відходів захищає підземні ґрунтові води від забруднення.
Оперативне повідомлення на гарячу лінію екологічної інспекції про помічені факти появи масляних плям на воді, несанкціонованого скидання сміття чи замору риби допомагає швидко локалізувати джерело екологічної загрози.
Для отримання детальної офіційної інформації щодо діючих екологічних регламентів, правил поведінки на водних об’єктах та інструкцій із цивільного захисту населення, громадяни можуть скористатися офіційним порталом, який адмініструє Державна служба України з надзвичайних ситуацій.