Сучасні реалії прифронтових регіонів України змушують цивільні та медичні служби працювати в режимі постійної готовності, оскільки до безпосередніх воєнних ризиків щоліта додаються критичні фактори сезонного та техногенного характеру. Комбінація екстремальних температурних показників, тривалих відключень електроенергії, що впливають на роботу очисних споруд, та пошкодження інфраструктури створює сприятливі умови для поширення небезпечних інфекційних збудників у відкритих водоймах. Дніпро та прилеглі райони наразі опинилися в зоні підвищеного біологічного моніторингу, що вимагає негайного інформування населення та впровадження жорстких профілактичних заходів задля недопущення спалахів гострих кишкових інфекцій.
Як повідомляє інформаційний ресурс 34.ua, фахівці Дніпропетровського обласного центру контролю та профілактики хвороб під час планового моніторингу якості та безпеки води у відкритих водоймах регіону виявили неепідемічний холерний вібріон. За даними лабораторних досліджень проб води, відібраних у місцях масового відпочинку та в акваторії річки Дніпро, виділений штам не є збудником класичної азіатської холери, проте його наявність свідчить про серйозне мікробіологічне забруднення та високі ризики для здоров’я громадян. Особливу занепокоєність викликає той факт, що температурний режим води в цей період перевищує кліматичну норму, що стимулює стрімке розмноження патогенної флори. Ситуація ускладнюється періодичним дефіцитом потужностей для повноцінного очищення стічних вод через проблеми з енергопостачанням інфраструктурних об’єктів міста та області.
Аналіз поточної санітарно-епідеміологічної ситуації дозволяє виокремити декілька взаємопов’язаних системних причин і факторів ризику, що призвели до виникнення цієї біологічної загрози. По-перше, тривалі періоди аномальної літньої спеки спричиняють прогрівання річкової води до температур, які є оптимальними для інкубації та реплікації різноманітних бактерій і вібріонів. По-друге, регулярні графіки обмеження постачання електроенергії дестабілізують технологічні процеси на локальних водоочисних станціях і каналізаційних насосних комплексах, що створює передумови для потрапляння неочищених або частково очищених стоків у річкову систему. По-третє, антропогенне навантаження на водні ресурси залишається високим, оскільки через закриття офіційних пляжів громадяни дедалі частіше використовують для купання стихійні та необлаштовані місця, де відсутній належний контроль за станом прибережної смуги. По-четверте, загальне зниження проточності річки Дніпро в окремих ділянках через гідротехнічні зміни та замулення сприяє формуванню застійних зон, що діють як природні інкубатори для патогенів.
На думку провідного експерта Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського, доктора медичних наук Анатолія Ковальчука, наявність навіть неепідемічного штаму вібріону є тривожним маркером загального погіршення екологічного балансу водного басейну. Експерт наголошує, що за умови потрапляння така вода в організм людини через мікротравми шкіри або слизові оболонки під час купання існує висока ймовірність розвитку гострих гастроентероколітів, отитів та специфічних дерматитів, які потребують тривалого антибактеріального лікування. Директор Департаменту екологічного моніторингу Придніпровського регіону Олена Марченко додає, що стабілізація ситуації можлива лише за умови безперебійного хімічного знезараження стічних вод та посилення контролю за промисловими скидами, які в умовах низької водності річок значно сильніше впливають на загальний мікробіологічний фон.
З метою мінімізації індивідуальних ризиків інфікування та збереження здоров’я під час ускладнення санітарної обстановки кожному громадянину вкрай важливо дотримуватися чітких гігієнічних та побутових правил безпеки.
Категорично утримуватися від купання у відкритих водоймах, річках та ставках у зонах, де зафіксовано незадовільні результати лабораторних досліджень води, а також у місцях стихійного відпочинку.
Використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду виключно бутильовану, очищену або ретельно прокип’ячену воду (кип’ятіння має тривати не менше 5–10 хвилин).
Уникати миття овочів, фруктів та ягід річковою водою — для цих цілей слід застосовувати лише безпечну водопровідну або фасовану воду з наступним обшпарюванням окропом.
Суворо контролювати термічну обробку продуктів харчування, особливо риби, молюсків та інших морепродуктів, повністю виключивши з раціону в’ялену чи слабосолону рибу кустарного виробництва.
Дотримуватися правил особистої гігієни, ретельно мити руки з милом після повернення з вулиці, відвідування громадських місць та перед кожним прийомом їжі, а за відсутності доступу до води використовувати антисептики на спиртовій основі.
Негайно звертатися по медичну допомогу до лікувальних закладів у разі появи перших симптомів розладу шлунково-кишкового тракту (нудота, блювота, діарея, підвищення температури тіла), не займаючись самолікуванням.
Своєчасне реагування на виклики довкілля та підвищення рівня індивідуальної відповідальності є запорукою недопущення епідемічного спалаху в масштабах міста. Для отримання актуальної, офіційної информации щодо стану питної води, результатів санітарно-біологічних досліджень водойм та актуальних рекомендацій стосовно профілактики інфекційних захворювань громадянам рекомендується регулярно відвідувати офіційний вебпортал Міністерства охорони здоров’я України.