Забезпечення стабільної життєдіяльності та відновлення інфраструктури Чернігова є одним із найскладніших інженерних завдань сьогодення. Місто, яке першим прийняло на себе удар і зазнало масштабних руйнувань комунікацій, наразі функціонує в умовах підвищених ризиків через географічну близькість до кордону. Головний фокус муніципальних служб та залучених міжнародних інженерів змістився з тимчасового “латання” мереж на капітальну перебудову всієї енергетичної та гідравлічної системи міста із застосуванням принципу повної автономізації окремих мікрорайонів.
Нещодавно на базі головного теплогенеруючого підприємства міста та ключових насосних станцій «Чернігівводоканалу» завершилося розгортання мережі автономних когенераційних установок (комплексів, що одночасно виробляють електрику та тепло). Як повідомляє у своєму спеціальному репортажі регіональний медіаресурс 34 канал, нове технологічне обладнання, надане європейськими партнерами, дозволяє повністю забезпечити внутрішні потреби комунальних об’єктів в енергії. У разі аварійного знеструмлення магістральних ліній ці установки автоматично перемикаються на роботу в режимі “ізольованого острова”, підтримуючи циркуляцію води в мережах та теплопостачання у лікарнях та житлових кварталах міста.
«Ми повністю переглянули архітектуру міських мереж: замість однієї вразливої централізованої системи Чернігів тепер розбитий на автономні інфраструктурні кластери, кожен з яких має власний захищений резерв генерації та альтернативні джерела водозабору», — наголошує головний інженер міського департаменту житлово-комунального господарства Сергій Ткаченко.
Глибокий аналітичний аналіз поточної інфраструктурної ситуації на Чернігівщині дозволяє виділити комплекс взаємопов’язаних викликів та прихованих факторів ризику, що супроводжують процес відновлення.
По-перше, визначальним деструктивним чинником залишається високий ступінь прихованих мікропошкоджень магістральних трубопроводів під дією попередніх гідроударів, що призводить до раптових локальних проривів і вимагає постійного моніторингу мереж за допомогою ультразвукових сканерів.
По-перше, значна протяжність міських комунікацій у районах із приватним сектором ускладнює швидку прокладку дублюючих кабельних ліній, змушуючи фахівців шукати рішення у створенні мобільних контейнерних генераторних станцій великої потужності.
По-перше, специфіка місцевих ґрунтів та близькість до заплави річки Десна вимагають особливих гідроізоляційних робіт під час будівництва нових заглиблених насосних комплексів для запобігання підтопленню обладнання під час весняних паводків.
За словами експерта з фортифікаційного будівництва та міського планування інституту «Сіверщина» Олексія Приходька, Чернігів зараз виконує роль базового полігону для відпрацювання технологій швидкого інфраструктурного реагування, де кожне технічне рішення закладається з урахуванням максимального коефіцієнта міцності.
Життя та стабільна робота в умовах прикордонного обласного центру вимагають від мешканців високої побутової адаптивності, свідомого ставлення до використання комунальних ресурсів та чіткого знання алгоритмів цивільної безпеки. Для мінімізації ризиків під час можливих інфраструктурних обмежень фахівці радять впроваджувати такі заходи:
Створення та постійне підтримання запасу питної води у закритих ємностях з розрахунку щонайменше на 72 години автономного споживання для кожного члена родини.
Встановлення надійних реле контролю напруги (бар’єрів) у квартирних електрощитках для захисту побутової техніки від різких коливань параметрів мережі під час аварійних перемикань ліній.
Проведення разом із сусідами чи органами ОСББ ревізії запірної арматури у підвалах будинків, що дозволить швидко ізолювати пошкоджену ділянку внутрішньобудинкової системи у разі аварії без відключення всього кварталу.
Завчасна підготовка альтернативних засобів приготування їжі (портативних газових плиток) та автономних джерел освітлення (акумуляторних ліхтарів) на випадок тимчасових перерв у постачанні енергоносіїв.
Регулярний моніторинг офіційних каналів комунальних служб та муніципальних чат-ботів для отримання оперативної інформації про хід ремонтних робіт та актуальні графіки обмежень.
Для отримання детальної інформації про чинні державні програми відновлення пошкодженого майна, нормативні вимоги до модернізації систем ЖКГ та правила поведінки в кризових ситуаціях, громадяни можуть скористатися офіційними інформаційними ресурсами Міністерства розвитку громад та інфраструктури України.