Очищення публічного простору українських міст від символів російського імперського та радянського тоталітарного режимів є невіддільною частиною відновлення історичної справедливості та формування національної ідентичності. Столиця України, яка тривалий час перебувала під ідеологічним тиском радянської монументальної пропаганди, системно позбувається елементів, що прославляють комуністичне минуле. Демонтаж тоталітарної символіки на в’їзних архітектурних групах — це важливий символічний крок, який демонструє остаточний розрив України з радянською спадщиною.
Оновлення архітектурного вигляду столиці: роботи на в’їзній групі
У Києві на одній із магістральних стел, що позначають межу міста на в’їзді до столиці, комунальні служби провели демонтаж масивного радянського знака — п’ятикутної зірки. Про це повідомляє столичне інформаційне видання Bigkyiv.com.ua.
Роботи з очищення архітектурної споруди були виконані фахівцями комунальних підприємств за погодженням із міською владою у межах чинного законодавства про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів. За допомогою спецтехніки металеву конструкцію зірки було акуратно відокремлено від бетонного пілона та спущено на землю. Надалі цей елемент буде передано на зберігання до музею тоталітарних режимів. На місці демонтованого символу у майбутньому планується встановити українську державну або міську символіку, яка відповідатиме сучасному контексту.
Цитата: «В’їзні ворота до Києва мають зустрічати гостей нашої столиці українськими символами, а не ідеологічними маркерами імперії, яка десятиліттями намагалася знищити нашу державність», — прокоментували подію у Департаменті міського благоустрою КМДА.
Аналітичний розбір: ідеологічний маркер, закон про декомунізацію та міський простір
Очищення монументальних об’єктів від радянських символів має глибоке суспільне, історичне та політичне значення, яке аналітики поділяють на кілька факторів:
-
Ліквідація ідеологічного маркування. У радянські часи в’їзні стели великих міст проектувалися не просто як географічні покажчики, а як ідеологічні трибуни. П’ятикутні зірки, серпи й молоти мали нагадувати кожному, що він в’їжджає на територію тоталітарної імперії. Демонтаж цих елементів повертає об’єктам їхню первинну утилітарну та архітектурну функцію.
-
Виконання вимог законодавства. Процес декомунізації та дерусифікації в Україні спирається на чітку правову базу — Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Очищення стели є плановим виконанням норм цього закону.
-
Естетична модернізація. Більшість радянських стел на в’їздах до міст були зведені у 1970–1980-х роках і наразі потребують не лише ідеологічного переосмислення, а й банального капітального ремонту. Демонтаж зірки відкриває шлях до комплексного архітектурного оновлення в’їзних груп Києва із використанням сучасних матеріалів та підсвічування.
-
Консолідація суспільства під час війни. Війна з Росією суттєво прискорила процеси дерусифікації, оскільки радянська символіка сьогодні активно використовується російською армією на окупованих територіях. Прибирання червоних зірок у тилових містах є відповіддю на суспільний запит щодо захисту українського інформаційного та культурного простору.
Олександр Алфьоров, історик, науковий співробітник Інституту історії України НАНУ: «Прибирання радянської зірки з київської стели — це логічне продовження тривалого процесу деколонізації. Росія століттями маркувала наш простір своїми знаками. П’ятикутна зірка — це символ радянського мілітаризму, під яким відбувалися репресії та депортації українців. Столиця європейської держави не може мати на своїх воротах символіку режиму, який чинив геноцид нашого народу. Це питання нашої ментальної гігієни та безпеки».
Дмитро Білоцерковець, радник міського голови Києва, депутат КМДА: «Київ планомірно очищується від радянщини. Ми вже прибрали більшість великих пам’ятників, перейменували сотні вулиць, і тепер черга дійшла до інфраструктурних об’єктів на околицях міста. Робота зі стелою — це технічно непростий процес, адже треба було зберегти цілісність самої конструкції. Тепер архітектори розробляють концепцію нової в’їзної групи, де центральне місце посяде наш Тризуб».
Пам’ятка для громадян: як долучитися до процесів дерусифікації та декомунізації
Формування сучасного українського міського простору є спільним завданням місцевої влади та свідомої громадськості.
-
Повідомляйте про виявлені тоталітарні символи: Якщо у вашому районі, на фасаді будинку, підприємства чи в парку досі збереглися барельєфи із серпом і молотом, радянські гасла чи пам’ятні знаки діячам комуністичного режиму — надсилайте офіційні звернення через міські сервіси (наприклад, додаток «Київ Цифровий» або «Контактний центр міста Києва 1551»).
-
Беріть участь у громадських обговореннях: Міська влада регулярно проводить електронні голосування щодо перейменування вулиць, площ чи станцій метро, а також щодо подальшої долі демонтованих пам’ятників. Ваш голос безпосередньо впливає на те, які назви матимуть об’єкти навколо вас.
-
Поважайте культурну спадщину: Важливо відрізняти радянську тоталітарну пропаганду від справжніх архітектурних чи мистецьких пам’яток (наприклад, українського модернізму чи мозаїк українських шістдесятників). Демонтаж має відбуватися виключно на підставі висновків експертних комісій та в межах закону, а не шляхом самовільного вандалізму.
-
Вивчайте справжню історію свого міста: Цікавтеся походженням назв нових топонімів вашого району. Розуміння того, на честь яких українських науковців, митців чи героїв сучасної війни названо вулиці, допомагає краще усвідомити цінність нашої незалежності.
Формування державної політики у сфері національної пам’яті, контроль за дотриманням законодавства про декомунізацію та експертна оцінка монументальних об’єктів покладені на профільні інституції. Для отримання детальної інформації про перелік заборонених символів, хід реформи топоніміки та роз’яснення історичних контекстів, відвідайте офіційний портал Українського інституту національної пам’яті (УІНП).