Тривалі бойові дії, колосальне психологічне навантаження та вимушена розлука стають важким випробуванням для тисяч українських родин. Останнім часом у суспільстві гостро постало питання розлучень серед військовослужбовців, де процеси розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей супроводжуються не лише юридичними труднощами, а й глибокими емоційними кризами. Захист прав дитини та одночасне дотримання прав батьків-військових вимагають від правової та судової систем максимальної делікатності, об’єктивності та залучення кваліфікованих інституцій цивільного захисту.
Публічний конфлікт та судові перспективи: акторка Олена Білан-Ращук висунула умови чоловіку-військовому
Як повідомляє медійний ресурс БЛІК, відома українська акторка Олена Білан-Ращук розповіла про складний процес розлучення зі своїм чоловіком, актором та військовослужбовцем ЗСУ Володимиром Ращуком. Головним предметом суперечки між колишнім подружжям став регламент спілкування батька з їхнім 7-місячним сином.
Акторка публічно озвучила жорстку позицію щодо майбутніх зустрічей батька з немовлям, наголосивши на таких аспектіах:
-
Психологічна експертиза як головна умова: Олена Білан-Ращук наполягає на тому, що чоловік має пройти ретельне обстеження у військових психологів та отримати офіційний висновок про свій ментальний стан. Тільки за умови підтвердження психологічної стабільності після участі у бойових діях йому буде дозволено бачитися з дитиною.
-
Судовий розгляд: За словами акторки, попереду на експодружжя чекає «важкий суд», оскільки мирно врегулювати питання виховання сина та досягти згоди в позасудовому порядку сторонам наразі не вдалося.
«Я не проти, щоб батько спілкувався з дитиною. Але є жорстка умова: він має надати довідку від військового психолога, що він у стабільному стані. Поки цього не буде, зустрічей не відбудеться. Попереду важкий суд», — заявила Білан-Ращук.
Юридичні та соціальні перекоси: чому сімейні спори за участі військових є критично складними
Прецеденти подібних розлучень демонструють низку системних викликів, із якими стикаються українські суди та органи опіки під час війни:
-
Травматичний досвід війни (ПТСР): Тривала участь у бойових діях дійсно впливає на психіку. Проте використання опонентами у суді факту військової служби як аргументу «нестабільності» батька без належних медичних підстав може межувати з дискримінацією захисників.
-
Процесуальні обмеження через службу: Військовослужбовці на передовій фізично не можуть вчасно з’являтися на судові засідання або збирати необхідні довідки, що іноді використовується іншою стороною для ухвалення рішень на свою користь.
-
Захист найвищих інтересів дитини: Для немовляти віком 7 місяців тривала розлука з одним із батьків руйнує базовий емоційний зв’язок. Суд має балансувати між безпекою дитини та її правом на гармонійний розвиток за участі обох батьків.
-
Нестача спеціалізованих військових психологів для цивільних судів: Державна система експертиз часто перевантажена, а висновки цивільних органів опіки не завжди враховують специфіку адаптації ветеранів та діючих військових до мирного життя.
Захист прав дитини та врегулювання спорів: пам’ятка для батьків у процесі розлучення
Розлучення — це криза дорослих, у якій діти не повинні ставати інструментом маніпуляцій чи помсти. Юридично грамотна поведінка допомагає зберегти психіку дитини та прискорити розгляд справи.
-
Пріоритет досудового врегулювання: Найкращий варіант для дитини — укладення нотаріального договору між батьками («Про виховання та утримання дитини»), де чітко прописуються графік зустрічей, фінансові зобов’язання та способи участі у житті маляти.
-
Залучення органів опіки та піклування: Якщо згоди не досягнуто, першим кроком є звернення до місцевої служби у справах дітей. Їхній комісійний висновок є обов’язковим для розгляду справи в суді та допомагає встановити справедливий порядок спілкування.
-
Недопустимість дискредитації: Категорично не рекомендується очорнювати іншого з батьків у присутності дитини або в публічному просторі. Це завдає психологічної травми дитині та може бути використано судом як доказ чинення перешкод у вихованні.
-
Психологічна підтримка для всієї родини: Військова травма або цивільний стрес потребують фахової допомоги. Батькам варто звертатися до сертифікованих сімейних та кризових психологів, щоб навчитися розділяти особисті образи та батьківські обов’язки.
Для отримання детальних роз’яснень щодо захисту прав дітей під час розлучення батьків, алгоритму звернення до органів опіки та піклування, а також для ознайомлення з нормативно-правовими актами у сфері сімейного права, ви можете відвідати офіційний вебресурс Міністерства соціальної політики України.