Російсько-українська війна продовжує еволюціонувати у площині технологічного та психологічного протистояння, де країна-агресор дедалі частіше вдається до використання новітніх чи модернізованих зразків ракетного озброєння. Комбіновані повітряні атаки, що поєднують сотні ударних дронів та десятки балістичних і крилатих ракет, мають на меті не лише руйнування критичної чи цивільної інфраструктури України, а й повне виснаження запасів протиракетної оборони ЗСУ. Використання балістичних ракет середньої дальності стає новим важелем тиску Кремля як на керівництво України, так і на західних партнерів у спробах схилити сторони до капітуляційних умов.
Росія випустила два «Орєшніка»: деталі атаки та офіційні підтвердження
Під час однієї з наймасштабніших повітряних атак, яка відбулася в ніч на 24 травня, Збройні сили РФ застосували проти України колосальний арсенал озброєння, серед якого вперше зафіксовано запуск одразу двох балістичних ракет середньої дальності «Орєшнік». Як передає популярне українське видання Focus.ua, цю інформацію офіційно підтвердив Президент України Володимир Зеленський у своєму терміновому листі до президента США Дональда Трампа, текст якого оприлюднив американський журналіст Барак Равід.
Загалом тієї ночі ворог випустив по українських містах 54 крилаті ракети, 30 балістичних ракет, три гіперзвукові ракети «Циркон», дві аеробалістичні ракети «Кинджал» та близько 600 ударних безпілотників типу «Шахед». Окреме місце в цій атаці посіли дві ракети «Орєшнік», запущені з полігону Капустін Яр в Астраханській області РФ:
-
Перша ракета поцілила у Київську область, а саме в район міста Біла Церква. Внаслідок влучання спалахнула пожежа в гаражному кооперативі та було пошкоджено промислове підприємство.
-
Друга ракета, за попередніми даними моніторингових каналів, не досягла своєї кінцевої цілі й розпалася в повітрі або впала на тимчасово окупованій території Донецької області в напрямку Авдіївки.
Унаслідок цієї масованої атаки постраждали майже 100 мирних громадян, зафіксовано загиблих. Руйнувань зазнали 352 житлові будинки, 19 навчальних закладів, а також об’єкти культури, зокрема Національний художній музей та нещодавно відновлений до 40-х роковин катастрофи Музей Чорнобиля.
Аналітичний розбір: воєнне значення, міфи та системні ризики для ППО
Застосування Російською Федерацією експериментальних ракет типу «Орєшнік» (фактично модифікацій радянських або російських розробок РСД) потребує ретельного аналізу з погляду військової доцільності та стратегічних наслідків. За оцінками військових експертів, у цій атаці прослідковуються такі ключові фактори:
-
Психологічний тиск замість військової ефективності. Дослідження залишків ракети у Білій Церкві та аналіз фахівців оборонного сектору доводять, що міф про колосальну «кінетичну» чи квазіядерну руйнівність «Орєшніка» є перебільшеним. Бойова частина ракети містить роздільні блоки, сумарний ефект від прильоту яких аналітики прирівняли до вибуху 36 ударних дронів із посиленим зарядом. Головна мета Кремля — демонстрація сили перед Білим домом та залякування населення.
-
Критичне виснаження запасів ракет-перехоплювачів. Найголовніший ризик полягає в тактиці ворога. Запускаючи сотні дешевих дронів разом із надскладними балістичними ракетами, РФ змушує сили оборони витрачати дорогі й дефіцитні ракети до систем Patriot та SAMP/T. Запаси протиракет тануть значно швидше, ніж західні партнери встигають їх постачати.
-
Обмеженість зон прикриття. Наразі системи, здатні ефективно перехоплювати швидкісну балістику середньої дальності («Орєшнік», «Кинджал», «Циркон»), захищають лише обмежену кількість стратегічних об’єктів та найбільших міст України. Атака на Білу Церкву продемонструвала прагнення ворога намацати «прогалини» в українському куполі ППО.
-
Потреба у технологічному паритеті. Україна гостро залежить від американських постачань. У зв’язку з цим Президент Зеленський запропонував США та європейським лідерам програму спільного виробництва та контролю систем протиракетної оборони на території Європи чи України, аби вийти з пастки снарядного голоду ППО.
Практична пам’ятка: як діяти цивільному населенню під час ударів балістикою
У зв’язку з підвищенням інтенсивності ударів швидкісною балістичною зброєю, час на реагування та перехід до укриття суттєво скоротився. Від моменту оголошення тривоги до потенційного прильоту в центральних чи західних регіонах може минути від кількох хвилин до кількох десятків секунд.
-
Миттєва реакція на сигнал тривоги: Якщо моніторингові канали або Повітряні сили повідомляють про загрозу застосування балістики (зокрема з Капустіного Яру чи Криму), негайно прямуйте до найближчого сховища. Спускатися в укриття необхідно без зволікань.
-
Дотримання правила «двох стін»: Якщо поруч немає спеціалізованого бомбосховища чи метро, залишайтеся в приміщенні без вікон (коридор, тамбур, ванна кімната). Перша стіна бере на себе удар вибухової хвилі, друга — захищає від уламків.
-
Підготовка екстреного пакета речей: Завжди тримайте біля виходу документи, ліки, повербанк, запас води та гроші. Під час нічних атак це заощадить дорогоцінні секунди.
-
Категорична заборона на зйомку: Ніколи не знімайте роботу сил ППО, місця задимлення чи прильоти ракети. Російські спецслужби використовують кадри з відкритих джерел для коригування наступних ударів та оцінки ефективності своїх експериментальних ракет.
-
Тримайтеся подалі від стратегічних об’єктів: Під час загострення повітряного терору намагайтеся уникати тривалого перебування поблизу військових об’єктів, промислових підприємств та великих вузлів зв’язку.
«Застосування балістичних ракет середньої дальності проти мирних міст — це не вияв сили, а військовий злочин та акт відчаю, спрямований на примус до переговорів на умовах агресора. Україна потребує негайного посилення повітряного щита, оскільки Patriot залишається єдиним надійним засобом порятунку людських життів від подібного озброєння».
Для детального ознайомлення з актуальними інструкціями щодо цивільного захисту населення, правил поведінки під час повітряних тривог, а також для отримання оперативних звітів про ліквідацію наслідків ворожих прильотів, будь ласка, звертайтеся до офіційних інформаційних ресурсів Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).