Серія атак українських безпілотників по російській енергетичній інфраструктурі призвела до масштабних перебоїв у роботі нафтопереробних заводів у центральних регіонах Росії. Про це повідомляє агентство Reuters із посиланням на джерела у нафтовій галузі.

За даними співрозмовників агентства, частина підприємств була повністю зупинена, а інші значно скоротили обсяги виробництва пального після нової хвилі ударів українських дронів.

Про це пише: Апостроф

Під ударом опинилися ключові НПЗ Росії

Одним із найбільш постраждалих об’єктів став Московський нафтопереробний завод. Reuters повідомляє, що підприємство припинило переробку нафти після атаки безпілотників 17 травня. За інформацією джерел, удар пошкодив виробничу інфраструктуру заводу.

Також була зупинена робота Рязанського НПЗ, який належить «Роснефти». Підприємство забезпечує близько 5% усієї нафтопереробки РФ. Після атаки 15 травня завод повністю припинив роботу.

Крім того, перебої зафіксовані на підприємствах у Нижньогородській області, Кстово, Пермському краї та районі Киришівського НПЗ. За оцінками Reuters, сумарно під ударом опинилися потужності з річною продуктивністю понад 83 мільйони тонн нафти.

Росія втрачає значну частину виробництва пального

За інформацією Reuters, атаковані заводи забезпечують понад 30% виробництва бензину та близько чверті дизельного пального в Росії. Через пошкодження частина підприємств не може швидко відновити роботу, оскільки ремонт обладнання потребує кількох тижнів або навіть місяців.

Аналітики зазначають, що українські удари стають дедалі системнішими та спрямовані на зниження доходів РФ від експорту енергоносіїв. Особливу увагу Україна приділяє інфраструктурі, яка забезпечує надходження коштів до російського бюджету.

Reuters підрахувало, що лише з початку 2026 року атаки українських дронів вивели з ладу приблизно 700 тисяч барелів нафтопереробних потужностей на добу. Це майже удвічі більше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Удари впливають на економіку Росії

Нафтогазові доходи залишаються одним із головних джерел фінансування російського бюджету. За оцінками Reuters, близько чверті всіх доходів федерального бюджету РФ формується саме за рахунок експорту енергоносіїв.

Проблеми з роботою НПЗ уже змусили російську владу раніше вводити тимчасові обмеження на експорт бензину, щоб уникнути дефіциту пального на внутрішньому ринку.

Окрім економічних наслідків, удари також створюють проблеми для логістики та забезпечення російської армії пальним. Західні військові експерти вважають, що атаки по енергетичній інфраструктурі можуть сповільнювати темпи російських військових операцій.

Україна нарощує дальність та масштаб ударів

Reuters зазначає, що Україна останніми місяцями активно розвиває напрямок так званих «середніх ударів» — атак по цілях на відстані від 30 до 180 кілометрів за лінією фронту. Для цього використовуються модернізовані дрони великої дальності.

Удари все частіше завдаються по об’єктах далеко від українського кордону. Зокрема, атаки фіксувалися у Пермському краї, Татарстані, районі Балтійських портів та на Чорноморському узбережжі РФ.

Російська влада поки офіційно не коментує масштаби збитків, однак у регіонах після атак регулярно повідомляють про пожежі, евакуацію персоналу та тимчасове припинення роботи промислових об’єктів.