«Останній Прометей Донбасу» — це український документальний фільм режисера Антона Штуки, що вийшов у прокат в Україні 26 лютого 2026 року. Стрічка розповідає про людей, які працювали на Курахівській ТЕС — останній теплоелектростанції у контрольованій частині Донеччини за 10 кілометрів від фронту — попри постійні обстріли та небезпеку.
У центрі уваги — енергетики, що щодня ризикували життям, щоб забезпечувати світло для населення та підтримувати роботу енергомережі. Їхня праця фіксується не лише як технічна робота, а й як акт мужності перед обличчям війни.
Історичний і географічний контекст
Курахівська теплоелектростанція була однією з ключових електростанцій регіону, яка забезпечувала енергією частину Донеччини. Під час повномасштабного вторгнення російських військ вона опинилась практично на лінії фронту, через що її персонал працював у критичних умовах з постійною загрозою обстрілів.
Стрічка не лише показує роботу самої станції, а й стає символом спротиву та відповідальності українських працівників енергетичної галузі, які навіть під вогнем продовжували виконувати свої обов’язки.
Особливості виробництва
Зйомки картини відбувалися упродовж 2024 року, коли станція ще працювала, хоча її доля була під питанням через постійні атаки. Саме тоді знімальна група вирушила на Донеччину, щоб задокументувати реальність праці енергетиків за екстремальних військових умов.
Режисер збирав команду буквально за кілька днів, знаючи про небезпеку, але усвідомлюючи важливість фіксації справжньої історії людей, які залишились працювати попри обстріли та ризик життя.
Герої фільму та їхній подвиг
У стрічці показано не лише технічні аспекти запуску енергоблоків і ремонту обладнання під обстрілами, а й людські історії — про те, як люди боролися за кожен кіловат електроенергії, часто працюючи в умовах, коли навіть комунікація з світом була ускладнена.
Ця робота стала важливою частиною української пам’яті про війну не лише тому, що показує масштаби руйнувань, а й тому, що висвітлює волю та відповідальність простих людей, чия праця підтримувала життя у темні часи.
Покази та реакція громадськості
Стрічка отримала вже кілька показів у різних містах України — від кінозалів у Запоріжжі до переглядів у Тернополі, де місцеві глядачі мали можливість побачити, як українські енергетики тримали роботу станції до її окупації.
Критики та глядачі відзначають, що фільм — це не лише документ про роботу теплоелектростанції, а й важливий історичний документ, який фіксує реалії війни, де герої — не лише військові, а й цивільні, які щодня долали страх і небезпеку.
Висновок
«Останній Прометей Донбасу» — це документальна стрічка, яка пропонує глядачам живий та емоційний погляд на життя та працю людей під час війни. Вона розповідає про енергетиків, які намагалися забезпечити світло для своєї країни попри найважчі обставини, і водночас показує, як важливо фіксувати такі історії для майбутніх поколінь.
Раніше ми писали: Пожежа біля консульства США в Дубаї після атаки іранського безпілотника (відео)